1. Словник української мови у 20 томах

пригноблено

ПРИГНО́БЛЕНО.

Присл. до пригно́блений 4.

Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній);

Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (П. Загребельний);

Степан пригноблено закурив свою легку цигарку, але Надійка так палко на нього глянула, передаючи відписа від сільського товариша, що він умить просвітлів, поринаючи у м'яке літепло (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригноблено — пригно́блено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пригноблено — Присл. до пригноблений 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригноблено — ПРИГНО́БЛЕНО. Присл. до пригно́блений 4. Я відчув себе супроти нього мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Досв., Вибр., 1959, 402); Мовчки, пригноблено дивився [Фінк] на неї і посміхався запобігливо (Загреб., Європа. Захід, 1961, 80). Словник української мови в 11 томах