Орфографічний словник української мови

призваний

при́званий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. призваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до призвати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. призваний — ПРИ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призва́ти 1. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина, менш ніж за рік після призову, встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (В. Козаченко); – А я призваний.  Словник української мови у 20 томах
  3. призваний — ПРИ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призва́ти 1. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина, менш ніж за рік після призову, встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (Коз.  Словник української мови в 11 томах