призваний

при́званий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до призвати 1).

Значення в інших словниках

1. призваний — при́званий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. призваний — ПРИ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призва́ти 1. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина, менш ніж за рік після призову, встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (В. Козаченко); – А я призваний.  Словник української мови у 20 томах
3. призваний — ПРИ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призва́ти 1. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина, менш ніж за рік після призову, встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (Коз.  Словник української мови в 11 томах