призваний
при́званий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до призвати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призваний — при́званий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- призваний — ПРИ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призва́ти 1. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина, менш ніж за рік після призову, встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (В. Козаченко); – А я призваний. Словник української мови у 20 томах
- призваний — ПРИ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призва́ти 1. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина, менш ніж за рік після призову, встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (Коз. Словник української мови в 11 томах