призначати —
-аєш і рідко призначувати, -ую, -уєш, недок., призначити, -ачу, -ачиш, док., перех. 1》 Намічати віддати кому-небудь щось. || Визначати, встановлювати кому-небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
призначати —
ПРИЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чиш, док., кого, що. 1. Намічати віддати кому-небудь щось. Параска, зоставшись сама, зажила по-своєму.
Словник української мови у 20 томах
призначати —
ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити.
Словник синонімів української мови
призначати —
ПРИЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док., перех. 1. Намічати віддати кому-небудь щось. Параска, зоставшись сама, зажила по-своєму.
Словник української мови в 11 томах