призначенець призначе́нець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках призначенець — -нця, ч., розм. Той, хто обіймає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Великий тлумачний словник сучасної мови призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови у 20 томах призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови в 11 томах