призначенець

призначе́нець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призначенець — -нця, ч., розм. Той, хто обіймає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови у 20 томах
  3. призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови в 11 томах