призначенець
призначе́нець
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призначенець — -нця, ч., розм. Той, хто обіймає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови у 20 томах
- призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови в 11 томах