призначенець
призначе́нець
-нця, ч., розм.
Той, хто обіймає виборну посаду за призначенням, а не за обранням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призначенець — призначе́нець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови у 20 томах
- призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови в 11 томах