1. Словник української мови в 11 томах

призначенець

ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призначенець — призначе́нець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. призначенець — -нця, ч., розм. Той, хто обіймає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призначенець — ПРИЗНАЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням. Словник української мови у 20 томах