Орфографічний словник української мови

прикляклий

прикля́клий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прикляклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до приклякнути і приклякти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикляклий — ПРИКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прикля́кнути і прикля́кти. Приклякле до землі колосся проростало (Я. Качура); Влетів орач в приклякле чорне жито, І засвистали кулі гаряче, І кінь підводить коване копито, І з копита ворожа кров тече (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. прикляклий — ПРИКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прикля́кнути і прикля́кти. Приклякле до землі колосся проростало (Кач., II, 1958, 431); Влетів орач в приклякле чорне жито, І засвистали кулі гаряче, І кінь підводить коване копито, І з копита ворожа кров тече (Стельмах, V, 1963, 46).  Словник української мови в 11 томах