прикляклий
ПРИКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прикля́кнути і прикля́кти.
Приклякле до землі колосся проростало (Кач., II, 1958, 431);
Влетів орач в приклякле чорне жито, І засвистали кулі гаряче, І кінь підводить коване копито, І з копита ворожа кров тече (Стельмах, V, 1963, 46).
Словник української мови (СУМ-11)