1. Словник української мови в 11 томах

прикляклий

ПРИКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прикля́кнути і прикля́кти.

Приклякле до землі колосся проростало (Кач., II, 1958, 431);

Влетів орач в приклякле чорне жито, І засвистали кулі гаряче, І кінь підводить коване копито, І з копита ворожа кров тече (Стельмах, V, 1963, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикляклий — прикля́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прикляклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до приклякнути і приклякти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикляклий — ПРИКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прикля́кнути і прикля́кти. Приклякле до землі колосся проростало (Я. Качура); Влетів орач в приклякле чорне жито, І засвистали кулі гаряче, І кінь підводить коване копито, І з копита ворожа кров тече (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах