Орфографічний словник української мови

прикований

прико́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прикований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикувати. || приковано, безос. присудк. сл. Прикований до ліжка — змушений дотримуватися тривалого постільного режиму через хворобу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикований — ПРИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикува́ти. Так і помер [дід] у тих рудниках, прикований до тачки під землею (В. Кучер); Тільки взявся за кварту, приковану до бочки на ланцюжку, як вже за мною почувся вкрадливий, кошачий голос: – Добра вода? (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. прикований — прикува́ти / прико́вувати до лі́жка кого. Позбавити когось можливості рухатися, ходити (перев. про хворобу). Ще в дитинстві Леся Українка тяжко захворіла на туберкульоз, який прикував її на довгі місяці до ліжка (З журналу)...  Фразеологічний словник української мови
  4. прикований — ПРИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикува́ти. Так і помер [дід] у тих рудниках, прикований до тачки під землею (Кучер, Трудна любов, 1960, 228); Тільки взявся за кварту, приковану до бочки на ланцюжку, як вже за мною почувся вкрадливий...  Словник української мови в 11 томах