прикордонник —
[приекордон:иек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
прикордонник —
-а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прикордонник —
ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими... (П.
Словник української мови у 20 томах
прикордонник —
ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими… (Загреб.
Словник української мови в 11 томах