прикордонник

ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ.

Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими… (Загреб., Шепіт, 1966, 25);

На переправі стали прикордонники, перевіряючи документи бійців і окремих команд, що наздоганяли фронт (Гончар, І, 1954, 3).

Значення в інших словниках

1. прикордонник — прикордо́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прикордонник — [приекордон:иек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. прикордонник — -а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прикордонник — ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими... (П.  Словник української мови у 20 томах
5. прикордонник — Прикордо́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)