1. Словник української мови в 11 томах

прикордонник

ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ.

Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими… (Загреб., Шепіт, 1966, 25);

На переправі стали прикордонники, перевіряючи документи бійців і окремих команд, що наздоганяли фронт (Гончар, І, 1954, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикордонник — прикордо́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прикордонник — [приекордон:иек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. прикордонник — -а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прикордонник — ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими... (П. Словник української мови у 20 томах
  5. прикордонник — Прикордо́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)