прикордоння

ПРИКОРДО́ННЯ, я, с., розм. Територія, розташована біля кордону, вздовж кордону.

В штабі на Бугові Жолкевському негайно сповістили про якихось непевних людей, що блукають на шляхах прикордоння (Ле, Україна, 1940, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикордоння — прикордо́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прикордоння — -я, с., розм. Територія, розташована біля кордону, вздовж кордону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикордоння — ПРИКОРДО́ННЯ, я, с., розм. Територія, розташована біля кордону, вздовж кордону. В штабі на Бугові Жолкевському негайно сповістили про якихось непевних людей, що блукають на шляхах прикордоння (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах