1. Словник української мови в 11 томах

прикореневий

ПРИКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е. Який росте близько біля кореня (про листя, пагони).

У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують поламані, хворі і сухі гілки, а також прикореневу поросль (Хлібороб Укр., 1, 1963, 33);

Спочатку шпинат розвиває густу розетку прикореневих листків. В цій фазі листя використовується для споживання (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 241);

// Який знаходиться навколо коріння.

Обробляючи насіння цукрових буряків азотобактерином, ми сприяємо розвитку азотобактера в грунті в прикореневій зоні (Нові спос. вирощ . буряків, 1956, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикореневий — прикорене́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прикореневий — -а, -е. 1》 Який росте близько біля кореня (про листя, пагони). || Який знаходиться навколо коріння. 2》 Що стосується такого внесення добрив у ґрунт. Прикореневе підживлення — внесення добрив у шар ґрунту, в якому розташовується коренева система рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикореневий — ПРИКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е. Який росте близько біля кореня (про листя, пагони). У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують поламані, хворі і сухі гілки, а також прикореневу поросль (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах