1. Словник української мови у 20 томах

прикордонник

ПРИКОРДО́ННИК, а, ч.

Військовослужбовець прикордонних військ.

Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими... (П. Загребельний);

На переправі стали прикордонники, перевіряючи документи бійців і окремих команд, що наздоганяли фронт (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикордонник — прикордо́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прикордонник — [приекордон:иек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. прикордонник — -а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прикордонник — Прикордо́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прикордонник — ПРИКОРДО́ННИК, а, ч. Військовослужбовець прикордонних військ. Вони стануть прикордонниками, людьми, для яких війна не кінчається ніколи, солдатами миру, тими, хто вічно стоїть насторожі, безсонними вартовими… (Загреб. Словник української мови в 11 томах