прикордонний

ПРИКОРДО́ННИЙ, а, е.

1. Розташований біля кордону, вздовж кордону.

Вона лежала, в прикордонній світлій лікарні (Іван Ле);

Згадала [Марія] дочку .. А що коли Ніночка заблукала десь у прикордонних лісах, збилася з дороги (Іван Ле);

// Який міститься на кордоні, позначає місце кордону.

Мов із землі виріс новий прикордонний стовп і ряба, смугаста будка поста (О. Гончар);

Потяг спинився біля вартової будки із прикордонним знаком (Олесь Досвітній);

// Який відбувається або здійснюється біля кордону.

Прикордонне життя, повне бойових пригод і несподіванок, виховало в ньому певність у своїй силі (Я. Качура);

Ми знімали картину, в якій було кілька прикордонних епізодів (Л. Смілянський).

2. Признач. для охорони кордону.

Прикордонна застава, якою командував капітан Аркадій Лукич Косачов, була розташована на пагорку, що височів над болотистою річечкою (Ю. Збанацький);

Перед прикордонними військами постають такі питання, як розширення уявлень та поглиблення знань військовослужбовців про роль права та додержання законності в діяльності (з наук. літ.).