прикушувати —
-ую, -уєш, недок., прикусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Затискати між зубами що-небудь. Прикусити язика — а) затискати язика між зубами; б) замовкати. 2》 Їсти що-небудь із чимсь, відкушуючи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прикушувати —
ПРИКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що. 1. Затискати між зубами що-небудь. Кожен струс [машини] боляче відгукувався в пораненій нозі, біль гостро ударяв у мозок, і Шумаков щоразу прикушував губу, щоб не застогнати (С.
Словник української мови у 20 томах
прикушувати —
прикуси́ти язика́, жарт. Утриматися від висловлювань; замовкнути. А що хочеш збрехать, язика прикуси (М. Номис); Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І.
Фразеологічний словник української мови
прикушувати —
ПРИКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. 1. Затискати між зубами що-небудь. Кожен струс [машини] боляче відгукувався в пораненій нозі, біль гостро ударяв у мозок, і Шумаков щоразу прикушував губу, щоб не застогнати (Голов.
Словник української мови в 11 томах
прикушувати —
Прикушувати, -шую, -єш сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Ном. № 1126. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець. Грин. І. 13.
Словник української мови Грінченка