Орфографічний словник української мови

прим'ятина

прим'я́тина

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прим'ятина — див. ум'ятина; яма  Словник синонімів Вусика
  2. прим'ятина — -и, ж., розм. Прим'яте місце на чому-небудь, слід, заглибина від удару і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прим'ятина — ПРИМ'Я́ТИНА, и, ж., розм. Прим'яте місце на чому-небудь, слід, заглибина від удару і т. ін. Мій винищувач. Я пригадав кожну подряпину на його фюзеляжі, кожну прим'ятину, масляну пляму (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  4. прим'ятина — I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм.  Словник синонімів української мови