Значення в інших словниках
-
принада —
(на звіра) приваба, примана; П. привабливість, краса, с. спокуса, знада, зваба; мн. ПРИНАДИ, красоти, приваби.
Словник синонімів Караванського
-
принада —
-и, ж. 1》 Те, чим принаджують рибу, птаха, звіра і т. ін. || Пожива, перев. отруєна, яку застосовують для боротьби з гризунами, комахами в сільському господарстві. 2》 Хто-небудь або що-небудь, що використовується як засіб для принаджування кудись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
принада —
ПРИНА́ДА, и, ж. 1. Те, чим принаджують рибу, птаха, звіра і т. ін. Він принадою обмане, Що посипав по сучку! А під сітку мане, мане Купка сизого мачку! (Я. Щоголів); Він вчора ловив мурени. Закинув між каміння в море принаду і посвистує стиха (М.
Словник української мови у 20 томах
-
принада —
ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм.
Словник синонімів української мови
-
принада —
ПРИНА́ДА, и, ж. 1. Те, чим принаджують рибу, птаха, звіра і т. ін. Він принадою обмане, Що посипав по сучку! А під сітку мане, мане Купка сизого мачку! (Щог., Поезії, 1958, 384); Він вчора ловив мурени.
Словник української мови в 11 томах
-
принада —
Принада, -ди ж. Приманка. В мене принада — сама молода. Мет. 84. Дід і зробив сільце, насипав принади, поставив те сільце. Рудч. Ск. II. 37. ум. принадонька, принадочка. Чуб. V. 68.
Словник української мови Грінченка