принатурити

принату́рити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. принатурити — див. принатурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. принатурити — ПРИНАТУ́РИТИ див. принату́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. принатурити — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. принатурити — Принату́рити, -ту́рю, -риш, -рять; -ту́р, -ту́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. принатурити — ПРИНАТУ́РИТИ див. принату́рювати.  Словник української мови в 11 томах
6. принатурити — Принату́рити, -ся см. принатурювати, -ся.  Словник української мови Грінченка