Значення в інших словниках принатурити — принату́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови принатурити — див. принатурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови принатурити — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок. Словник синонімів української мови принатурити — Принату́рити, -ту́рю, -риш, -рять; -ту́р, -ту́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.) принатурити — ПРИНАТУ́РИТИ див. принату́рювати. Словник української мови в 11 томах принатурити — Принату́рити, -ся см. принатурювати, -ся. Словник української мови Грінченка