Словник української мови у 20 томах

принародно

ПРИНАРО́ДНО, присл., розм.

Те саме, що прилю́дно.

Принародно невістку судила [мати] (П. Чубинський);

Заплакану жінку востаннє обняв [Карпо] і поцілував принародно (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. принародно — принаро́дно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. принародно — див. відверто; прилюдно  Словник синонімів Вусика
  3. принародно — присл., розм. Те саме, що прилюдно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. принародно — ПРИНАРО́ДНО, присл., розм. Те саме, що прилю́дно. Принародно невістку судила [мати] (Чуб., V, 1874, 734); Заплакану жінку востаннє обняв [Карпо] і поцілував принародно (Ле, Україна, 1940, 276).  Словник української мови в 11 томах
  5. принародно — Принародно нар. = прилюдно. Александров. у. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286.  Словник української мови Грінченка