принародно
ПРИНАРО́ДНО, присл., розм. Те саме, що прилю́дно.
Принародно невістку судила [мати] (Чуб., V, 1874, 734);
Заплакану жінку востаннє обняв [Карпо] і поцілував принародно (Ле, Україна, 1940, 276).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИНАРО́ДНО, присл., розм. Те саме, що прилю́дно.
Принародно невістку судила [мати] (Чуб., V, 1874, 734);
Заплакану жінку востаннє обняв [Карпо] і поцілував принародно (Ле, Україна, 1940, 276).
Словник української мови (СУМ-11)