принц —
-а, ч. Титул члена королівської родини або можновладного князя в Західній Європі, а також особа, що має цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
принц —
ПРИНЦ, а, ч. Титул члена королівської або іншої можновладної родини, а також особа, що має цей титул. Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну (М.
Словник української мови у 20 томах
принц —
(нім. Prinz, від лат. princeps – глава, володар) титул особи, яка належить до царюючого дому.
Словник іншомовних слів Мельничука
принц —
ПРИНЦ, а, ч. Титул члена королівської родини або можновладного князя в Західній Європі, а також особа, що має цей титул. Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну (Рильський, І...
Словник української мови в 11 томах
принц —
Принц, -ца м. Принцъ. Драг. 264. На тім весілю принци з єнчих землев били. Драг. 265.
Словник української мови Грінченка