принципал —
Принципа́л: — високопоставлена особа; керівник, власник [52] — керівник, хазяїн [51] — хазяїн, начальник [43]
Словник з творів Івана Франка
принципал —
-а, ч. 1》 заст. Хазяїн, начальник. 2》 юр. Основна особа (боржник) у борговому зобов'язанні. || Юридична особа, від імені якої діє посередник. || Особа, що бере участь в угоді за свій рахунок. 3》 Основний, головний боржник у зобов'язанні. 4》 ірон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
принципал —
Начальник, голова, див. директор, шеф
Словник чужослів Павло Штепа
принципал —
(від лат. principalis — найперший, найважливіший) — головний регістр органу; його труби розташовано на лицьовій стороні.
Словник-довідник музичних термінів
принципал —
ПРИНЦИПА́Л, а, ч. 1. заст. Хазяїн, начальник. Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (З. Тулуб). 2. Головний регістр в ораѓані.
Словник української мови у 20 томах
принципал —
(англ. рrincipal) основний боржник у зобов’язанні. Особа, від імені якої діє агент або представник.
Економічний словник
принципал —
принципа́л (від лат. principalis – перший, головний) 1. заст. Начальник, господар, глава. 2. Головний регістр в органі.
Словник іншомовних слів Мельничука
принципал —
НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал.
Словник синонімів української мови
принципал —
ПРИНЦИПА́Л, а, ч. 1. заст. Хазяїн, начальник. Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479). 2. ірон. Про керівника якого-небудь підприємства, установи.
Словник української мови в 11 томах
принципал —
рос. принципал 1. Голова, господар. 2. Особа, що бере участь у біржових операціях за свій рахунок. 3. Головний боржник у зобов'язаннях. 4. Особа, від імені якої діє агент, представник.
Eкономічна енциклопедія