Великий тлумачний словник сучасної мови

принципал

принципа́л

-а, ч.

1》 заст. Хазяїн, начальник.

2》 юр. Основна особа (боржник) у борговому зобов'язанні.

|| Юридична особа, від імені якої діє посередник.

|| Особа, що бере участь в угоді за свій рахунок.

3》 Основний, головний боржник у зобов'язанні.

4》 ірон. Про керівника якого-небудь підприємства, установи.

5》 муз. Головний регістр органа.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. принципал — Принципа́л: — високопоставлена особа; керівник, власник [52] — керівник, хазяїн [51] — хазяїн, начальник [43]  Словник з творів Івана Франка
  2. принципал — принципа́л іменник чоловічого роду, істота хазяїн; начальник рідко  Орфографічний словник української мови
  3. принципал — Начальник, голова, див. директор, шеф  Словник чужослів Павло Штепа
  4. принципал — (від лат. principalis — найперший, найважливіший) — головний регістр органу; його труби розташовано на лицьовій стороні.  Словник-довідник музичних термінів
  5. принципал — ПРИНЦИПА́Л, а, ч. 1. заст. Хазяїн, начальник. Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (З. Тулуб). 2. Головний регістр в ораѓані.  Словник української мови у 20 томах
  6. принципал — (англ. рrincipal) основний боржник у зобов’язанні. Особа, від імені якої діє агент або представник.  Економічний словник
  7. принципал — принципа́л (від лат. principalis – перший, головний) 1. заст. Начальник, господар, глава. 2. Головний регістр в органі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. принципал — НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал.  Словник синонімів української мови
  9. принципал — Принципа́л, -ла; -па́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. принципал — ПРИНЦИПА́Л, а, ч. 1. заст. Хазяїн, начальник. Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479). 2. ірон. Про керівника якого-небудь підприємства, установи.  Словник української мови в 11 томах
  11. принципал — рос. принципал 1. Голова, господар. 2. Особа, що бере участь у біржових операціях за свій рахунок. 3. Головний боржник у зобов'язаннях. 4. Особа, від імені якої діє агент, представник.  Eкономічна енциклопедія