приперізувати —
-ую, -уєш, недок., приперезати, -ежу, -ежеш, док., перех. 1》 Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом. || до чого, у сполуч. зі сл. себе. Прикріплюватися до предмета, обкрутивши себе в поясі разом із ним ланцюгом, ременем і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приперізувати —
ПРИПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., що. 1. Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом. Виросла коса до пояса, ні розплести, ні розчесати; прийде ми ся приперезати (Сл.
Словник української мови у 20 томах
приперізувати —
ПРИПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., перех. 1. Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом. Виросла коса до пояса, ні розплести, ні розчесати; прийде ми ся приперезати (Сл. Гр.
Словник української мови в 11 томах
приперізувати —
Приперізувати, -зую, -єш сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати. МУЕ. III. 38.
Словник української мови Грінченка