Орфографічний словник української мови

припливати

приплива́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. припливати — див. пливти  Словник синонімів Вусика
  2. припливати — -аю, -аєш, недок., припливти, -ву, -веш; мин. ч. приплив, -вла, -вло; приплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. приплив, -ила, -ило; док. 1》 Рухаючись у воді, підпливати до чого-небудь. || Переміщаючись по воді, прибувати куди-небудь (про транспортні засоби).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припливати — ПРИПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. припли́в, вла́, вло́; ПРИПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. припли́в, ила́, ило́; док. 1. Рухаючись у воді, підпливати до чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. припливати — ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. припливати — ПРИПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. припли́в, вла́, вло́; ПРИПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. припли́в, ила́, ило́; док. 1. Рухаючись у воді, підпливати до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах