припливати

приплива́ти

-аю, -аєш, недок., припливти, -ву, -веш; мин. ч. приплив, -вла, -вло; приплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. приплив, -ила, -ило; док.

1》 Рухаючись у воді, підпливати до чого-небудь.

|| Переміщаючись по воді, прибувати куди-небудь (про транспортні засоби).

|| Прибувати водним транспортом куди-небудь.

|| Приноситися течією.

|| перен. Повільно, плавно підходити до кого-, чого-небудь.

Припливти до рук чиїх — стати чиєюсь власністю.

2》 Прибувати відчутно у якусь частину тіла (про кров).

|| Виступати (про сльози).

|| Приходити у великій кількості, натовпом куди-небудь.

|| у сполуч. зі сл. сила. Збільшуватися, наростати.

|| перен., у сполуч. зі сл. щастя. З'являтися.

|| перен. Поставати в свідомості (про думки). Припливти на думку.

Значення в інших словниках

1. припливати — приплива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припливати — див. пливти  Словник синонімів Вусика
3. припливати — ПРИПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. припли́в, вла́, вло́; ПРИПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. припли́в, ила́, ило́; док. 1. Рухаючись у воді, підпливати до чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. припливати — ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. припливати — ПРИПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. припли́в, вла́, вло́; ПРИПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. припли́в, ила́, ило́; док. 1. Рухаючись у воді, підпливати до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах