Значення в інших словниках
-
припоручити —
Припоручи́ти, припоруча́ти. Подати на розгляд, рекомендувати. Гадаю, проте, мої панове, що, може, найде ся вихід, щоби задоволити всіх і успокоїти маси, а то через посередне внесенє, котрого принятє вам припоручаю (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
припоручити —
див. припоручати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
припоручити —
ПРИПОРУЧИ́ТИ див. припоруча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
припоручити —
ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
припоручити —
ПРИПОРУЧИ́ТИ див. припоруча́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
припоручити —
Припоруча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
Словник української мови Грінченка