Орфографічний словник української мови

припік

при́пік

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. припік — -у, ч. Те саме, що припічок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припік — ПРИ́ПІК, у, ч. Те саме, що при́пічок. Переставивши каганця з столу на припік, Маринка заходилась розбавляти у ночвах окріп (А. Іщук); Затулка од печі валялась на долівці, а на припіку сірів вигорнутий попіл (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. припік — ПРИ́ПІЧОК (горизонтальна площина перед челюстями печі під комином), ПРИ́ПІК, ЛЕЖА́НКА (низька прибудова до печі, призначена для лежання). Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М.  Словник синонімів української мови
  4. припік — ПРИ́ПІК, у, ч. Те саме, що при́пічок. Переставивши каганця з столу на припік, Маринка заходилась розбавляти у ночвах окріп (Іщук, Вербівчани, 1961, 215); Затулка од печі валялась на долівці, а на припіку сірів вигорнутий попіл (Гуц., З горіха.., 1967, 8).  Словник української мови в 11 томах