Орфографічний словник української мови

присмуток

при́смуток

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. присмуток — -тку, ч. Легкий смуток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. присмуток — ПРИ́СМУТОК, тку, ч. Легкий смуток. Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом. Дорошенко в присмутку дивиться на той вузол, йому аж трохи шкода стає, що Лукія віддаляється від нього (О. Гончар); Присмуток зійшов на гірника, і до діла потяглась рука (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах
  3. присмуток — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм.  Словник синонімів української мови
  4. присмуток — ПРИ́СМУТОК, тку, ч. Легкий смуток. Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом. Дорошенко в присмутку дивиться на той вузол, йому аж трохи шкода стає, що Лукія віддаляється від нього (Гончар, Тронка, 1963, 200); Присмуток зійшов на гірника...  Словник української мови в 11 томах