присмуток
ПРИ́СМУТОК, тку, ч. Легкий смуток.
Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом. Дорошенко в присмутку дивиться на той вузол, йому аж трохи шкода стає, що Лукія віддаляється від нього (Гончар, Тронка, 1963, 200);
Присмуток зійшов на гірника, і до діла потяглась рука (Рудь, Дон. зорі, 1958, 117).
Словник української мови (СУМ-11)