Орфографічний словник української мови

присогласити

присогласи́ти

дієслово доконаного виду

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. присогласити — див. присоглашати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. присогласити — ПРИСОГЛАСИ́ТИ див. присоглаша́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. присогласити — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  4. присогласити — ПРИСОГЛАСИ́ТИ див. присоглаша́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. присогласити — Присогласи́ти см. присоглашати.  Словник української мови Грінченка