присоглашати —
-аю, -аєш, недок., присогласити, -глашу, -гласиш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
присоглашати —
ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., кого, до чого, з інфін. і без дод., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось.
Словник української мови у 20 томах
присоглашати —
ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
присоглашати —
ПРИСОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСОГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, док., перех., до чого, з інфін. і без додатка, книжн., заст. Запрошувати до чого-небудь, пропонувати щось.
Словник української мови в 11 томах
присоглашати —
Присоглаша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Словник української мови Грінченка