Орфографічний словник української мови

притужити

притужи́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. притужити — див. притужувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. притужити — ПРИТУЖИ́ТИ див. приту́жувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. притужити — НАКЛИ́КАТИ що на кого-що (своїми діями або словами викликати, спричинити що-небудь неприємне, небажане), СПРОВА́ДИТИ, ЗВЕСТИ́ рідше, НАВОЛОКТИ́ розм.; НАВІЩУВА́ТИ розм., НАПРОРОКУВА́ТИ розм., НАПРОРО́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. притужити — ПРИТУЖИ́ТИ див. приту́жувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. притужити — Притужи́ти, -жу, -жиш гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116. --------------- Притужи́ти, -жу, -жиш гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.  Словник української мови Грінченка