притужити
Притужи́ти, -жу, -жиш
гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116.
---------------
Притужи́ти, -жу, -жиш
гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Словник української мови Грінченка