Орфографічний словник української мови

прихилець

прихи́лець

іменник чоловічого роду, істота

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прихилець — -льця, ч., заст. Прихильник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прихилець — ПРИХИ́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Прихильник. – Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям, .. – сказав Єремія (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. прихилець — ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм.  Словник синонімів української мови
  4. прихилець — ПРИХИ́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Прихильник. — Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям,.. — сказав Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 212).  Словник української мови в 11 томах