прихилець

ПРИХИ́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Прихильник.

— Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям,.. — сказав Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 212).

Значення в інших словниках

1. прихилець — прихи́лець іменник чоловічого роду, істота арх.  Орфографічний словник української мови
2. прихилець — -льця, ч., заст. Прихильник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прихилець — ПРИХИ́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Прихильник. – Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям, .. – сказав Єремія (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. прихилець — ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм.  Словник синонімів української мови