прицілюватися —
[приец’іл'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а
Орфоепічний словник української мови
прицілюватися —
-ююся, -юєшся і рідко прицілятися, -яюся, -яєшся, недок., прицілитися, -люся, -лишся, док. 1》 Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. || Спрямовувати що-небудь на якийсь об'єкт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прицілюватися —
ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. – А бий тебе сила божа!...
Словник української мови у 20 томах
прицілюватися —
приці́люватися / приці́литися о́ком. 1. Оглядаючи щось, міркувати про його місце, розмір, вагу і т. ін. Розставляла (Устина) пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком...
Фразеологічний словник української мови
прицілюватися —
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
прицілюватися —
ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. — А бий тебе сила божа!...
Словник української мови в 11 томах