прицілюватися

приці́люватися

-ююся, -юєшся і рідко прицілятися, -яюся, -яєшся, недок., прицілитися, -люся, -лишся, док.

1》 Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання.

|| Спрямовувати що-небудь на якийсь об'єкт.

|| розм. Спрямовуючи свої рухи, готуватися зробити що-небудь.

Прицілюватися оком — а) приблизно, візуально визначати місце для чогось або розмір чого-небудь; б) спрямовувати погляд на кого-, що-небудь; зосереджувати погляд на комусь, чомусь.

2》 перен., розм. Обмірковувати, розраховувати що-небудь; прикидати.

|| Аналізуючи, зважуючи все, вибирати зручний момент для чого-небудь.

3》 до кого – чого, перен., розм. Звертати увагу на кого-, що-небудь, виявляти зацікавлення кимсь, чимсь; уважно придивлятися.

Значення в інших словниках

1. прицілюватися — приці́люватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прицілюватися — [приец’іл'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. прицілюватися — ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. – А бий тебе сила божа!...  Словник української мови у 20 томах
4. прицілюватися — приці́люватися / приці́литися о́ком. 1. Оглядаючи щось, міркувати про його місце, розмір, вагу і т. ін. Розставляла (Устина) пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком...  Фразеологічний словник української мови
5. прицілюватися — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
6. прицілюватися — ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. — А бий тебе сила божа!...  Словник української мови в 11 томах