Великий тлумачний словник сучасної мови

прицілювати

приці́лювати

-юю, -юєш і рідко приціляти, -яю, -яєш, недок., прицілити, -лю, -лиш, док., перех.

Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прицілювати — приці́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прицілювати — Вцілювати, вцілити, повцілювати, доцілювати, подоцілювати, зіцілювати, позіцілювати, націлювати, понацілювати, поцілювати, уцілювати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. прицілювати — ПРИЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю.  Словник української мови у 20 томах
  4. прицілювати — ПРИЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю.  Словник української мови в 11 томах