причинити —
I див. причиняти I. II див. причиняти II. III див. причиняти III.
Великий тлумачний словник сучасної мови
причинити —
ПРИЧИНИ́ТИ¹ див. причиня́ти¹. ПРИЧИНИ́ТИ² див. причиня́ти². ПРИЧИНИ́ТИ³ див. причиня́ти³.
Словник української мови у 20 томах
причинити —
ЗАЧИНЯ́ТИ (двері, вікно і т. ін.), ЗАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПРИЧИНЯ́ТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ (перев. нещільно, неповністю); ПРИХИЛЯ́ТИ (тихо, плавно); ЗАХЛО́ПУВАТИ (різко, швидко, зі стуком). — Док.
Словник синонімів української мови
причинити —
ПРИЧИНИ́ТИ¹ див. причиня́ти¹. ПРИЧИНИ́ТИ² див. причиня́ти². ПРИЧИНИ́ТИ³ див. причиня́ти³.
Словник української мови в 11 томах
причинити —
Причинити, -ся см. причиняти, -ся.
Словник української мови Грінченка