прищеплювати

прище́плювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. прищеплювати — прищеплювати і прививати До рідковживаних у сучасній мові належить дієслово прививати, що означає “присукувати”, “з’єднувати нитки, зсукуючи їх”.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. прищеплювати — ПРИЩЕПЛЯТИ, (дерева) щепити, (вічком) очкувати; (віспу) защіпати; (ідеї) навіювати, накликати, надихати, вселяти, кн. вносити у свідомість; док. ПРИЩЕПИТИ, (чужі ідеї) ІД. нагодувати чужим <�не нашим> хлібом.  Словник синонімів Караванського
3. прищеплювати — -юю, -юєш і рідко прищепляти, -яю, -яєш, недок., прищепити, -щеплю, -щепиш; мн. прищеплять; док., перех. 1》 вет., мед. Уводити в організм який-небудь препарат шляхом уколу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прищеплювати — ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко ПРИЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. прище́плять; док., що. 1. мед., вет. Уводити в організм який-небудь препарат шляхом уколу.  Словник української мови у 20 томах
5. прищеплювати — ВИХО́ВУВАТИ що (систематичним впливом викликати, розвивати якесь почуття, рису вдачі тощо), ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ, ПЛЕКА́ТИ. — Док.: ви́ховати, прищепи́ти, ви́плекати. Естетичне почуття розуміння музики треба виховувати (М.  Словник синонімів української мови
6. прищеплювати — ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЩЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЩЕПИ́ТИ, щеплю́, ще́пиш; мн. прище́плять; док., перех. 1. мед., вет. Уводити в організм який-небудь препарат шляхом уколу.  Словник української мови в 11 томах
7. прищеплювати — Прищеплювати, -люю, -єш сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.  Словник української мови Грінченка