приютити — Орфографічний словник української мови

приютити — ПРИЮТИ́ТИ, ючу́, юти́ш, док., кого, заст. Дати притулок (у 1 знач.). [Приблуда:] Якби мене не приютив отець Спиридон, то, може, я й досі був би громадським свинарем (М. Кропивницький); Він зовсім не думав, чи буде кому приютити його в селі, чи живе ще хтось із близьких (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
приютити — ПРИЮТИ́ТИ, ючу́, юти́ш, док., перех., заст. Дати притулок (у 1 знач.). [Приблуда:] Якби мене не приютив отець Спиридон, то, може, я й досі був би громадським свинарем (Кроп., І, 1958, 157); Він зовсім не думав, чи буде кому приютити його в селі, чи живе ще хтось із близьких (Ірчан, II, 1958, 189). Словник української мови в 11 томах