приютити

ПРИЮТИ́ТИ, ючу́, юти́ш, док., кого, заст.

Дати притулок (у 1 знач.).

[Приблуда:] Якби мене не приютив отець Спиридон, то, може, я й досі був би громадським свинарем (М. Кропивницький);

Він зовсім не думав, чи буде кому приютити його в селі, чи живе ще хтось із близьких (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. приютити — приюти́ти дієслово доконаного виду дати притулок арх.  Орфографічний словник української мови
2. приютити — ПРИЮТИ́ТИ, ючу́, юти́ш, док., перех., заст. Дати притулок (у 1 знач.). [Приблуда:] Якби мене не приютив отець Спиридон, то, може, я й досі був би громадським свинарем (Кроп., І, 1958, 157); Він зовсім не думав, чи буде кому приютити його в селі, чи живе ще хтось із близьких (Ірчан, II, 1958, 189).  Словник української мови в 11 томах